діорама
діора́ма
(від діа... і грец. όραμα – вид, видовище)
1. Вид живопису, в якому зображення виконується на просвічуваному й спеціально освітлюваному матеріалі.
2. Картина великих розмірів, штучно освітлена, з предметним бутафорським об’ємним планом, що надає зображенню ілюзії просторовості. На відміну від панорами Д. охоплює лише частину горизонту.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діорама — діора́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- діорама — -и, ж. Картина разом із бутафорським планом (фігурами людей, макетами різних предметів і т. ін.) для підсилення загального враження. || Картина, виконана на прозорій тканині, матовому склі і т. ін. і спеціально освітлена для створення враження об'ємності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діорама — ДІОРА́МА, и, ж. Картина разом з бутафорським планом (фігурами людей, макетами різних предметів і т. ін.) для підсилення загального враження. Багатьом шанувальникам мистецтва добре відомі панорами Ф. Рубо «Оборона Севастополя 1884-1855 рр. Словник української мови в 11 томах
- діорама — (грец. — скрізь і видовище) 1. Споруда з картинами, розташованими на задньому плані, зображення на яких сполучаються з бутафорськими предметами та розфарбованими скульптурами. Внаслідок при спеціальному освітленні створюється ілюзіоністський ефект. Архітектура і монументальне мистецтво