екліптика

еклі́птика

(від грец. εκλειπτική – затемнення)

1. Велике коло небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця, або коло, утворюване перерізом цієї сфери площиною земної орбіти.

2. Площина, в якій рухається Земля навколо Сонця.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екліптика — еклі́птика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. екліптика — -и, ж. 1》 Велике коло небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця. 2》 Площина, в якій рухається Земля навколо Сонця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. екліптика — вел. коло небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця. Універсальний словник-енциклопедія
  4. екліптика — ЕКЛІ́ПТИКА, и, ж. Велике коло небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця. Шлях видимого руху Сонця називається екліптикою (Бесіди про всесвіт, 1953, 12). Словник української мови в 11 томах