1. Словник іншомовних слів Мельничука

еліксир

елікси́р

(від араб. аль-іксир – філософський камінь)

1. Концентрований настій на спирту, кислотах. Застосовують у медицині, косметичній промисловості.

2. Фантастичний напій, що його марно шукали алхіміки (див. алхімія), він нібито міг продовжити людське життя («елексир життя »).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еліксир — елікси́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. еліксир — МЕД. настій, настоянка, витяг, екстракт; (від хвороб) БАЛЬЗАМ, флк. жива <�цілюща> вода. Словник синонімів Караванського
  3. еліксир — -у, ч. 1》 Витяжка з рослин або міцний настій їх на спирті, ефірних оліях і т. ін., що використовується в медицині, косметиці. Зубний еліксир. 2》 заст. Чудодійний напій, що його намагалися одержати алхіміки, аби продовжити людське життя, зберегти молодість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. еліксир — Живець, живло, див. бальзам, памбіона Словник чужослів Павло Штепа
  5. еліксир — ВИ́ТЯЖКА (речовина, препарат, виготовлений обробкою рослинних або тваринних тканин за допомогою спирту, ефіру, води тощо), ЕКСТРА́КТ, ЕЛІКСИ́Р (витяжка з рослин, що використовується в медицині, косметиці). Словник синонімів української мови
  6. еліксир — Елікси́р, -ру; -кси́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. еліксир — ЕЛІКСИ́Р, у, ч. 1. Витяжка з рослин або міцний настій їх на спирті, ефірних оліях і т. ін., що використовується в медицині, косметиці. Зубний еліксир. 2. заст. Словник української мови в 11 томах