еліпсис
е́ліпсис
(від грец. έλλειψις – опущення)
1. мовозн. Пропуск у реченні слова чи словосполучення, зрозумілого з контексту, для вираження енергійності, схвильованості, складних переживань, розгубленості,. а також для уникнення повторів.
2. геом. Один з конічних перерізів, замкнена крива лінія, сума відстаней, кожної точки якої від двох заданих точок (фокусів (1) є постійною величиною.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еліпсис — е́ліпсис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- еліпсис — -а, ч., мат., лінгв. Те саме, що еліпс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еліпсис — Е́ЛІПСИС, а, ч. мат., лінгв. Те саме, що е́ліпс. Художник слова часто вдається до структури еліпсиса з спеціальною настановою показати.. нервове напруження, хвилювання своїх героїв (Мовозн., XIII, 1955, 48). Словник української мови в 11 томах