емпірей

емпіре́й

(від грец. εμπυρος – вогненний)

1. В уявленні давніх греків горішня частина неба, наповнена вогнем; оселя богів.

2. Переносно – висота, вись;

¤ витати в емпіреях – фантазувати, плекати нездійсненні мрії.