емпієма

емпіє́ма

(від грец. εμπύημα – нарив, гнояк)

скупчення гною в будь-якій порожнині організму або в порожнистому органі людини й тварин. Найчастіше спостерігається Е. плеври, жовчного міхура, великих суглобів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емпієма — емпіє́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. емпієма — -и, ж., мед. Скупчення гною в будь-якій порожнині організму або в порожнистому органі людини й тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емпієма — ЕМПІЄ́МА, и, ж., вет., мед. Скупчення гною в якій-небудь порожнині тіла. Через дренажну трубку порожнину емпієми промивають антисептиками із подальшим введенням добової дози антибіотиків (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах