емпієма
емпіє́ма
(від грец. εμπύημα – нарив, гнояк)
скупчення гною в будь-якій порожнині організму або в порожнистому органі людини й тварин. Найчастіше спостерігається Е. плеври, жовчного міхура, великих суглобів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емпієма — емпіє́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- емпієма — -и, ж., мед. Скупчення гною в будь-якій порожнині організму або в порожнистому органі людини й тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- емпієма — ЕМПІЄ́МА, и, ж., вет., мед. Скупчення гною в якій-небудь порожнині тіла. Через дренажну трубку порожнину емпієми промивають антисептиками із подальшим введенням добової дози антибіотиків (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах