енофтальм

енофта́льм

(від грец. έν – в і όφθαλμός – око)

западання очного яблука в очну ямку; спостерігається найчастіше при травмах ока, при атрофії очноямкової жирової клітковини тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. енофтальм — енофта́льм іменник чоловічого роду западання ока Орфографічний словник української мови
  2. енофтальм — -у, ч., мед. Западання очного яблука в очну ямку; спостерігається найчастіше при травмах ока, атрофії очноямкової жирової клітковини тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. енофтальм — ЕНОФТА́ЛЬМ, у, ч., вет., мед. Западання очного яблука в очну ямку. Причиною енофтальму може бути важка травма з переломом кісток очниці, атрофією жирової клітковини або поразки центральних симпатичних шляхів і порушення симпатичної іннервації ока (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах