епіцентр
епіце́нтр
(від епі... і центр)
1. Місце на земній поверхні, що лежить безпосередньо над вогнищем землетрусу (гіпоцентром).
2. Місце на земній поверхні, що лежить безпосередньо над вогнищем підземного або під вогнищем повітряного ядерного вибуху.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епіцентр — епіце́нтр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- епіцентр — У. 1. Місце на поверхні Землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил. 2. перен. Місце, де з найбільшою силою щось виявляється. Ми були в епіцентрі осені, відокремлені від усього світу нашим коханням (Ю.Щербак). Літературне слововживання
- епіцентр — -у, ч., спец. Місце на поверхні землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епіцентр — Осередок (землетрусу) Словник чужослів Павло Штепа
- епіцентр — Ділянка на поверхні Землі, яка міститься безпосередньо над центром землетрусу (гіпоцентр); у зоні е. найсильніші поштовхи та руйнування. Універсальний словник-енциклопедія
- епіцентр — ЕПІЦЕ́НТР, а, ч. 1. спец. Місце на поверхні землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил. Підземну точку, де виник поштовх землетрусу, звуть гіпоцентром; точку, або точніше, область, що лежить на поверхні... Словник української мови в 11 томах