епіцентр

епіце́нтр

(від епі... і центр)

1. Місце на земній поверхні, що лежить безпосередньо над вогнищем землетрусу (гіпоцентром).

2. Місце на земній поверхні, що лежить безпосередньо над вогнищем підземного або під вогнищем повітряного ядерного вибуху.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епіцентр — епіце́нтр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. епіцентр — У. 1. Місце на поверхні Землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил. 2. перен. Місце, де з найбільшою силою щось виявляється. Ми були в епіцентрі осені, відокремлені від усього світу нашим коханням (Ю.Щербак). Літературне слововживання
  3. епіцентр — -у, ч., спец. Місце на поверхні землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. епіцентр — Осередок (землетрусу) Словник чужослів Павло Штепа
  5. епіцентр — Ділянка на поверхні Землі, яка міститься безпосередньо над центром землетрусу (гіпоцентр); у зоні е. найсильніші поштовхи та руйнування. Універсальний словник-енциклопедія
  6. епіцентр — ЕПІЦЕ́НТР, а, ч. 1. спец. Місце на поверхні землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил. Підземну точку, де виник поштовх землетрусу, звуть гіпоцентром; точку, або точніше, область, що лежить на поверхні... Словник української мови в 11 томах