ерекція

ере́кція

(від лат. erectio – випрямлення, набрякання)

збільшення об’єму чоловічого статевого члена; настає в результаті наповнення кров’ю порожнин його (т. зв. печеристих тіл).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ерекція — Ере́кція: — заснування церкви [44-1] — заснування церкви, монастиря, міста або надання пожертвувань при заснуванні церкви тощо [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. ерекція — ере́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ерекція — -ї, ж. 1》 Збільшення об'єму чоловічого статевого члена; настає внаслідок наповнення кров'ю його двох губчастих і одного печеристого тіл. 2》 Випрямлення якої-небудь частини тіла, напр., тулуба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ерекція — ЕРЕ́КЦІЯ, ї, ж., фізл. 1. Збільшення об'єму та отвердіння чоловічого статевого органа внаслідок наповнення кров'ю порожнин печеристих тіл під впливом нервових імпульсів при статевому збудженні. Словник української мови у 20 томах
  5. ерекція — Напруження і збільшення об'єму деяких органів (пеніса, клітора, молочних залоз) внаслідок припливу крові; викликається подразненням шкіри статевих органів або дією психічних факторів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. ерекція — Ере́кція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)