етан

ета́н

(від грец. αίθήρ – ефір, гірське повітря)

органічна сполука, безбарвний горючий газ. Застосовують для синтезу спиртів, синтетичного каучуку тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етан — ета́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. етан — -у, ч. Безбарвний горючий газ, який міститься в природних газах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. етан — ЕТА́Н, у, ч. Безбарвний горючий газ, який міститься в природних газах. Природні гази здебільшого містять метан, етан, пропан і бутан (Наука.., 5, 1959, 46). Словник української мови в 11 томах