етил

ети́л

(від грец. αίθήρ – гірське повітря і ΰλπ – матерія)

1. Одновалентний радикал (4) органічної сполуки етану.

2. Е. бромистий – органічна сполука, безбарвна рідина з ефірним запахом. Застосовують в органічному синтезі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етил — ети́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. етил — -у, ч. Група з двох атомів Карбону і п'ятьох атомів Гідрогену з одним неспареним електроном, яка входить до складу багатьох органічних сполук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. етил — ЕТИ́Л, у, ч. Група з атомів вуглецю і водню, яка входить до складу багатьох органічних сполук. Словник української мови в 11 томах