етил
ети́л
(від грец. αίθήρ – гірське повітря і ΰλπ – матерія)
1. Одновалентний радикал (4) органічної сполуки етану.
2. Е. бромистий – органічна сполука, безбарвна рідина з ефірним запахом. Застосовують в органічному синтезі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- етил — ети́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- етил — -у, ч. Група з двох атомів Карбону і п'ятьох атомів Гідрогену з одним неспареним електроном, яка входить до складу багатьох органічних сполук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- етил — ЕТИ́Л, у, ч. Група з атомів вуглецю і водню, яка входить до складу багатьох органічних сполук. Словник української мови в 11 томах