1. Словник іншомовних слів Мельничука

кадмій

ка́дмій

(грец. καδμεία – цинкова руда)

хімічний елемент, символ Cd, ат. н. 48; сріблясто-білий метал, м’який і тягучий. Застосовують як уповільнювач в ядерних реакторах, у лужних акумуляторах, для виготовлення легкоплавких сплавів, для захисного покриття (кадміювання).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадмій — ка́дмій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. кадмій — Кадмий — cadmium — Kadmium — хімічний елемент. Символ: Cd, ат. н. 48; ат. м. 112,41. Сріблясто-білий метал. Густина 8,65, т-ра плавлення 321,1 оС, т-ра кипіння — 766,5 оС. Кларк К. — 1,35•10-35%. Реаґує з кислотами. Розчинні сполуки отруйні. Гірничий енциклопедичний словник
  3. кадмій — -ю, ч. Cd. Хімічний елемент, сріблясто-білий м'який метал; застосовується для антикорозійних покриттів на метали. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кадмій — Cd, хіміч. елемент з атомним числом 48; сріблясто-білий, м'який, тягучий метал; стійкий до дії атмосферного кисню; випари і сполуки отруйні; використовується для нанесення захисного покриття (кадміювання), як складник легкоплавких сплавів, у електричних акумуляторах; відкритий 1817 Штромайєром. Універсальний словник-енциклопедія
  5. кадмій — КА́ДМІЙ, ю, ч. 1. Хімічний елемент, сріблясто-білий м’який метал, що входить до складу цинкових руд. Добувають кадмій як побічний продукт при добуванні цинку (Заг. хімія, 1955, 554). 2. Назва жовтої фарби різних відтінків. Словник української мови в 11 томах