камедь

ка́медь

(грец. κομμίδιον, κόμμι)

прозора маса, що витікає з поранень на стеблах у деяких дерев’янистих рослин. Використовують у текстильній промисловості, медицині та як канцелярській клей.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камедь — каме́дь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. камедь — -і, ж. Густий сік, який виступає у деяких дерев на поверхню кори при її пошкодженні; застосовується як клей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. камедь — Глей Словник чужослів Павло Штепа
  4. камедь — ГЛЕЙ (загуслий сік фруктових дерев), КАМЕ́ДЬ книжн., КЛЕЙ розм. Ніхто, як він, не вміє здирати з вишень ґлей (В. Сосюра); Витікання камеді; Він ходив од вишні до вишні, здирав клей на тріщинах, по обрізаних сучках і їв (Є. Гуцало). Словник синонімів української мови
  5. камедь — КАМЕ́ДЬ, і, ж. Те саме, що глей². Камедь, що витікає з уражених рослин, з продуктом виділення хворих чи ушкоджених тканин (Укр. бот. ж., XVII, 5, 1960, 93); Дерева черешні й вишні при сильному обрізуванні в один рік хворіють на витікання камеді (Сад. і ягідн., 1957, 223). Словник української мови в 11 томах