каналізація
каналіза́ція
(від лат. canalis – труба, жолоб, канава)
1. Сукупність інженерних споруд, устаткування та санітарних засобів, що забезпечує збір та виведення за межі населених пунктів і промислових підприємств забруднених стічних вод, а також їх очищення та знешкодження перед використанням чи скидом у водойму.
2. Прокладання каналів.
3. Розподіл електроенергії між споживачами;
¤ К. кабельна – система керамічних або бетонних труб для прокладання кабелю в підземних лініях зв’язку.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каналізація — каналіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каналізація — Канализация — waste-water disposal system, canalization, sewerage system, channeling conduit — *Entwässerung(anlage), Kanalisation – 1) Сукупність інженерних споруд, устаткування та санітарних засобів... Гірничий енциклопедичний словник
- каналізація — -ї, ж. Система труб, підземних каналів та інших санітарно-технічних споруд для видаляння та обробки стічних вод. Зливова каналізація — каналізаційна мережа для збирання та подальшого скидання надлишків дощової води. Каналізація тромба мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каналізація — Водосток Словник чужослів Павло Штепа
- каналізація — Каналіза́ція,-ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каналізація — КАНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Система труб, підземних каналів та інших санітарно-технічних споруд для видаляння та обробки стічних вод. Каналізація — це комплекс споруд, призначених для приймання стічної рідини... Словник української мови в 11 томах