канна

ка́нна

I

(від грец. κάννα – очерет)

рід трав’янистих рослин. Походить з тропічної і субтропічної Америки. К. їстівну вирощують в Америці і Австралії заради бульб, які споживають;

¤ К. індійська – декоративна рослина.

II

(з афр. мов)

парнокопитний ссавець родини порожнисторогих. Поширена в Східній і Південній Африці. Використовують м’ясо й шкуру. Легко приручається.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канна — ка́нна 1 іменник жіночого роду квітка ка́нна 2 іменник жіночого роду, істота антилопа Орфографічний словник української мови
  2. канна — I -и, ж. Багаторічна трав'яниста рослина, що має великі червоні квітки; вирощується як декоративна. II -и, ж. Найбільша африканська антилопа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. канна — Трав'яниста декоративна рослина родини каннових, поширена в зоні тропіків; к. індійська має пурпурово-коричневі листки, вел. червоні або жовті колосоподібні суцвіття; к. їстівну вирощують задля їстівних бульб. Універсальний словник-енциклопедія
  4. канна — КА́ННА¹, и, ж. (Canna L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що має великі червоні квітки; вирощується як декоративна. Канни. Чудові рослини, придатні для насадження в середині клумб (Озелен. колг. Словник української мови в 11 томах