кантіанство

кантіа́нство

створена німецьким філософом І. Кантом дуалістична (див. дуалізм) концепція, в якій ідеалізм поєднувався з визнанням незалежного від свідомості існування непізнаваних «речей у собі» (дійсного світу). Непослідовність К. використала реакційна буржуазна філософська думка кінця 19 – 20 ст.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кантіанство — кантіа́нство іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. кантіанство — -а, с. Ідеалістичний філософський напрям, що виходить з учення німецького філософа І. Канта (1724-1804) та його послідовників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кантіанство — 1. філософська система І. Канта; 2. погляди й напрями, пов'язані з нею, які розвивають концепцію трансцендентального ідеалізму і гносеологічного критицизму; мало дуже вел. вплив на розвиток європ. філософії XIX ст.; у 2-ій полов. XIX ст. — неокантіанство. Універсальний словник-енциклопедія
  4. кантіанство — КАНТІА́НСТВО, а, с. Ідеалістичний філософський напрям, що виходить з учення німецького філософа XVIII ст. Канта та його послідовників. Словник української мови в 11 томах