канібал
каніба́л
(франц. cannibale, ісп. canibal – людожер)
1. Людожер.
2. Переносно – жорстока людина.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канібал — каніба́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- канібал — див. ЛЮДОЖЕР. Словник синонімів Караванського
- канібал — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- канібал — -а, ч. 1》 Людожер. 2》 перен. Люта, безглуздо-жорстока людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канібал — Людожер, див. людоїд Словник чужослів Павло Штепа
- канібал — ЛЮДОЇ́Д (дикун, що їсть людське м'ясо), ЛЮДОЖЕ́Р, ЛЮДОЖЕ́РЕЦЬ, КАНІБА́Л книжн., АНТРОПОФА́Г книжн. Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах (В. Самійленко); Діти.. Словник синонімів української мови
- канібал — Каніба́л, -ла; -ба́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- канібал — КАНІБА́Л, а, ч., книжн. 1. Людожер. 2. перен. Люта, безглуздо-жорстока людина. Словник української мови в 11 томах