карбіди
карбі́ди
[від карб... і ...(о)їд]
сполуки вуглецю з металами й неметалами (напр., карбід заліза, карбід кальцію). Застосовують у виробництві металокерамічних і вилитих твердих сплавів для металообробки, буріння гірських порід тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карбіди — Карбиды — carbide, carbonide — *Karbide — сполуки вуглецю з металами й неметалами (напр., карбід заліза, карбід кальцію). Тверді речовини, нерозчинні без руйнування в жодному з розчинників. Гірничий енциклопедичний словник
- карбіди — Хіміч. сполуки вуглецю з металами, кремнієм, бором; дуже тверді, тугоплавкі речовини; деякі при реакції з водою утворюють вуглеводи, напр., к. кальцію утворює ацетилен; застосовують, головним чином, для виробництва абразивних матеріалів; спечені... Універсальний словник-енциклопедія