карбіди

карбі́ди

[від карб... і ...(о)їд]

сполуки вуглецю з металами й неметалами (напр., карбід заліза, карбід кальцію). Застосовують у виробництві металокерамічних і вилитих твердих сплавів для металообробки, буріння гірських порід тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбіди — Карбиды — carbide, carbonide — *Karbide — сполуки вуглецю з металами й неметалами (напр., карбід заліза, карбід кальцію). Тверді речовини, нерозчинні без руйнування в жодному з розчинників. Гірничий енциклопедичний словник
  2. карбіди — Хіміч. сполуки вуглецю з металами, кремнієм, бором; дуже тверді, тугоплавкі речовини; деякі при реакції з водою утворюють вуглеводи, напр., к. кальцію утворює ацетилен; застосовують, головним чином, для виробництва абразивних матеріалів; спечені... Універсальний словник-енциклопедія