1. Словник іншомовних слів Мельничука

кармеліти

кармелі́ти

(лат. carmeliti)

члени католицького чернечого ордену, заснованого в 2-й половині 12 ст. у Палестині на горі Кармель (звідси й назва). Існують в Італії, Франції, Іспанії та деяких інших країнах. К. часто виступають як місіонери в країнах, що розвиваються, сприяючи проведенню політики неоколоніалізму.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кармеліти — «тюрма у Львові»[ VI, 147] (за колишнім манастирем кармелітів, де приміщувалася) [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. кармеліти — кармелі́ти → кармаліти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. кармеліти — Католицький орден, заснований 1155 на г. Кармель у Галілеї групою прочан і хрестоносців; у 2-ій полов. XVI ст., внаслідок реформи, здійсненої св. Терезою з Авілли і св. Жуаном де Єпес, поділилися на: к. взутих (Орден Братів Пречистої Діви Марії... Універсальний словник-енциклопедія
  4. кармеліти — Кармелі́ти, -тів, -там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)