картезіанство
картезіа́нство
напрям у філософії і природознавстві 17 – 18 ст., теоретичною основою якого було вчення Р. Декарта (латинізоване ім’я – Картезіус, звідси й назва). Для К. характерні раціоналізм у теорії пізнання і механістичний матеріалізм у поясненні явищ природи.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- картезіанство — картезіа́нство іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
- картезіанство — -а, с. Філософське й природничо-наукове вчення Декарта (17 ст.) та його послідовників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- картезіанство — КАРТЕЗІА́НСТВО, а, с. Філософське й природничо-наукове вчення Декарта (XVII ст.) та його послідовників. Словник української мови в 11 томах