картер

ка́ртер

(англ. carter)

1. Нижня частина двигуна (автомобільного, авіаційного), що захищає шатуни й колінчастий вал від пошкоджень, бруду й пилу.

2. Металевий корпус поршневих машин, зубчастих передач тощо. Всередині К. розміщують вали, осі та інші деталі, до К. прикріплюють циліндри й різні агрегати.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Картер — Ка́ртер прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. картер — -а, ч. Металевий корпус поршневих машин, зубчастих передач і т. ін., у якому розміщено вали, осі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Картер — (Carter) Джиммі (Джеймс) Ерл, нар. 1924, америк. політик; 1977-81 президент; 1977 уклав з Панамою угоду (т.зв. угода Торріхос-К.) про передання їй Панамського каналу; 1978 влаштував ізраїльсько-єгипетську конференцію в Кемп-Девіді... Універсальний словник-енциклопедія
  4. картер — КА́РТЕР, а, ч. Металевий корпус поршневих машин, зубчастих передач і т. ін., у якому розміщені вали, осі тощо. Колінчастий вал розміщений у картері й лежить на двох підшипниках (основах) (Автомоб. Словник української мови в 11 томах