катаракта
катара́кта
(від грец. καταρράκτης – водоспад)
помутніння кришталика ока. Розвивається внаслідок порушення обміну речовин, при різних ушкодженнях кришталика, а також як ускладнення інших хвороб (напр., при глаукомі тощо). Іноді К. бувають природжені.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катаракта — катара́кта іменник жіночого роду хвороба Орфографічний словник української мови
- катаракта — -и, ж., мед. Захворювання кришталика ока, що призводить до його помутніння і втрати зору. || Плівка, що утворюється на кришталику ока внаслідок такого захворювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- катаракта — 1. (мед.) полуда, луда, див. більмо 2. див. каскада Словник чужослів Павло Штепа
- катаракта — КАТАРА́КТА, и, ж., мед. Захворювання кришталика ока, що призводить до його помутніння та втрати зору. Глаукома, катаракта, прогресуюча короткозорість – ось ті недуги, з якими хворі найчастіше звертаються до окулістів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- катаракта — Пристрій для метання ядер Словник застарілих та маловживаних слів
- катаракта — I скельне переривання в межах щільного рiчкового русла (напр., Нiлу); складається з витривалих щодо руйнівної дії води скель; спричинює виникнення вел., широких водоспадiв. Універсальний словник-енциклопедія
- катаракта — Катара́кта, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- катаракта — КАТАРА́КТА, и, ж., мед. Захворювання кришталика ока, що призводить до його помутніння та втрати зору; // Плівка, що утворюється на кришталику ока внаслідок такого захворювання. Чудодійний промінь [лазер] застосовують для випалювання катаракти (Наука.., 12, 1965, 39). Словник української мови в 11 томах
- катаракта — (лат. < грец. — скидання) 1. Античний водоспад, фонтан або каскад. 2. Грати, що стрімко опускаються у брамах середньовічних фортець (порівн. герса). Архітектура і монументальне мистецтво