квінтесенція

квінтесе́нція

(від лат. quinta essentia – п’ята сутність)

1. У давньоримській філософії – п’ятий елемент (ефір), який протиставляли чотирьом земним елементам (воді, вогню, землі, повітрю) як основний елемент небесних тіл. За середньовіччя – найтовший елемент, що ніби становив сутність речей.

2. Згущений або найчистіший екстракт якоїсь речовини.

3. Переносно – найважливіше, найсуттєвіше.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

квінтесенція — квінтесе́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
квінтесенція — Головна суть <�зміст>, як ім. найсуттєвіше, найістотніше, жм. сіль. Словник синонімів Караванського
квінтесенція — -ї, ж. 1》 У давньоримській філософії – п'ятий елемент (ефір), що його протиставляли чотирьом земним елементам (воді, вогню, землі, повітрю) як основний елемент небесних тіл. За середньовіччя – найтонший елемент, що ніби становив сутність речей. Великий тлумачний словник сучасної мови
квінтесенція — Їсть, єство, див. есенція, суть Словник чужослів Павло Штепа
квінтесенція — КВІНТЕСЕ́НЦІЯ, ї, ж. Основа, суть чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше. Квінтесенція тієї розмови така: партія має одну генеральну лінію, але у практиці може міняти тактику і методи боротьби (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
квінтесенція — СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст. Словник синонімів української мови
квінтесенція — Квінтесе́нція, -ції, -цією; -се́нції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
квінтесенція — КВІНТЕСЕ́НЦІЯ, ї, ж. Основа, суть чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше. Квінтесенція тієї розмови така: партія має одну генеральну лінію, але у практиці може міняти тактику і методи боротьби (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах