1. Словник іншомовних слів Мельничука

комета

коме́та

(грец. κομήτης, букв. – волохатий, від κόμη – волосся)

тіло Сонячної системи, що має вигляд туманної світлої плями з яскравою частиною (головою) й хвостом. Розміри К. величезні (можуть досягати сотень мільйонів кілометрів), а маси малі (одна мільярдна частка маси Землі й менше).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комета — коме́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. комета — Хвостата зірка, зірка з деркачем. Словник синонімів Караванського
  3. комета — -и, ж. 1》 Небесне тіло, що має яскраве ядро й туманну оболонку, від якої тягнеться довга смуга світла, що нагадує хвіст. 2》 Невелике пасажирське судно на підводних крилах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комета — Мітла (зоряна) Словник чужослів Павло Штепа
  5. комета — КОМЕ́ТА, и, ж. Небесне тіло, що рухається навколо Сонця по витягнутій орбіті; має яскраве ядро в оточенні туманної оболонки, від якої тягнеться довга смуга світла, так званий хвіст. Словник української мови у 20 томах
  6. комета — Дрібне небесне льодово-пилове тіло, що рухається навколо Сонця по видовженій еліптичній орбіті; складається з ядра і газопилової оболонки (хвоста)... Універсальний словник-енциклопедія
  7. комета — Коме́та, -ти; коме́ти, коме́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комета — КОМЕ́ТА, и, ж. Небесне тіло, що має яскраве ядро й туманну оболонку, від якої тягнеться довга смуга світла, що нагадує хвіст. Крім зір, на небі спостерігаються хвостаті тіла — комети (Курс заг. геол., 1947, 14). Словник української мови в 11 томах
  9. комета — Коме́та, -ти ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами. Ком. І. 50. Словник української мови Грінченка