конгруенція

конгруе́нція

(лат. congruentia)

1. Узгодженість, відповідність, стрункість.

2. геом. Сукупність ліній, що заповнюють простір чи деяку його частину так, що через кожну точку проходить хоча б одна з ліній сукупності.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конгруенція — конгруе́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конгруенція — -ї, ж., мат. Суміщення геометричних фігур при накладанні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конгруенція — Сукупність, сумісність, відповідність (у математиці) узгоженість, подібність, пристайність Словник чужослів Павло Штепа
  4. конгруенція — КОНГРУЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Сукупність ліній у просторі, для якої реальною є умова, що через будь-яку точку простору можна провести тільки одну лінію з цієї системи. Словник української мови у 20 томах
  5. конгруенція — КОНГРУЕ́НЦІЯ, ї, ж., мат. Суміщення геометричних фігур при накладанні. Словник української мови в 11 томах