кондиціювання
кондиціюва́ння
(від лат. condicio – умова, вимога)
1. Приведення чогось (напр., товару) у відповідність з певними умовами, нормами.
2. К. повітря – доведення повітря в приміщеннях до сприятливих для людини умов щодо температури, вологості тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кондиціювання — кондиціюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кондиціювання — -я, с. 1》 Дія за знач. кондиціювати. Кондиціювання насіння. Кондиціювання повітря — доведення повітря в приміщеннях до сприятливих для людини умов. 2》 псих. Вироблення у хворого неврозом стійких умовних рефлексів, що сприяють відновленню в нього правильної поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кондиціювання — КОНДИЦІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кондиціюва́ти. Енергію сонячних батарей можна було б використовувати для створення в кабіні нормальної температури та кондиціювання повітря (М. Словник української мови у 20 томах
- кондиціювання — КОНДИЦІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кондиціюва́ти. Кондиціювання — це механічна вентиляція, яка забезпечує необхідний обмін повітря з автоматичним регулюванням температури та вологості повітря в приміщенні (Довідник сіль. будівельника, 1956, 474); Кондиціювання насіння. Словник української мови в 11 томах