конкістадори
конкіста́дори, конквіста́дори
(від ісп. conquistador – завойовник)
1. Учасники іспанських загарбницьких походів у Південну й Центральну Америку в кінці 15 – 16 ст. Походи К. супроводилися винищенням і поневоленням племен і народів Вест-Індії, Центральної і Південної Америки, спустошенням і пограбуванням цілих областей.
2. Переносно – завойовники, грабіжники, загарбники.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конкістадори — -ів, мн. (одн. конкістадор, -а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців. || Загарбники, завойовники взагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конкістадори — КОНКІСТА́ДО́РИ, КОНКВІСТА́ДО́РИ, ів, мн. (одн. конкіста́до́р, конквіста́до́р, а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців. Словник української мови у 20 томах
- конкістадори — КОНКІСТА́ДО́РИ, КОНКВІСТА́ДО́РИ, ів, мн. (одн. конкіста́до́р, конквіста́до́р, а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців. Словник української мови в 11 томах