констеляція

констеля́ція

(від кон... і лат. stella – сузір’я)

1. Взаємне розташування небесних світил, що служить основою для ненаукових астрологічних пророцтв.

2. Збіг обставин.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. констеляція — Констеля́ція: — 1) взаємне розташування небесних світил, що служить основою для астрологічних пророцтв; 2) збіг обставин [51] — 1) збіг обставин; 2) взаємне розташування небесних світил... Словник з творів Івана Франка
  2. констеляція — констеля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. констеляція — -ї, ж., псих. 1》 Добре організована матриця асоціацій, ідей, образів, ефектів та ін. 2》 Невитіснений набір взаємозв'язаних ідей, які несуть емоційне навантаження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. констеляція — Сузір'я, збіг (обставин) Словник чужослів Павло Штепа
  5. констеляція — КОНСТЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. астр. Взаємне відношення небесних світил та їхній позірний вплив на долю людини; сузір'я. 1523 рік був тяжкий повсюди. В Європі очікували нового потопу,.. Словник української мови у 20 томах
  6. констеляція — констеля́ція сузір'я; знак зодіаку (ст): Я народився під констеляцією Панни. Такі люди є порядні і мають щастя. Ця констеляція каже, що народжений є трохи дурний. Через те в школі я не був першим учнем. Це місце я відступив радо Юськові. Лексикон львівський: поважно і на жарт