контрарний

контра́рний

(від лат. contrarius – протилежний)

протилежний., супротивний;

¤ к-е відношення – відношення протилежності між судженнями або поняттями (напр., «білий» – «чорний»). Одне з к. суджень є неминуче хибним, друге може бути або істинним, або хибним.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрарний — -а, -е: Контрарні рахунки — додаткові, допоміжні рахунки бухгалтерського обліку, що їх використовують для коректування показників, відображених в основних рахунках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. контрарний — див. протилежний Словник чужослів Павло Штепа
  3. контрарний — КОНТРА́РНИЙ, а, е. Протилежний, супротивний (у 3 знач.). Головним у визначенні антонімії є поняття протилежності. Розрізняють два види протилежності: контрарну й комплементарну (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах