кранець
кра́нець
(голл. krans)
дерев’яний брус, обрубок каната, парусиновий мішок з корком тощо, які вивішують на бортах суден для пом’якшення ударів; К. з корком на бортах рятувальної шлюпки збільшують її плавучість.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кранець — кра́нець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кранець — див. кінець Словник синонімів Вусика
- кранець — -нця, ч., мор. 1》 Колода або набитий клоччям та обплетений мотузком мішок, що його вивішують за борт судна для пом'якшення ударів об інші суда, причали тощо. 2》 тільки мн. Місце для зберігання снарядів на палубі військового корабля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кранець — КРА́НЕЦЬ, нця, ч., мор. 1. Колода або набитий клоччям і обплетений мотузком мішок, який вивішують за борт судна для пом'якшення ударів об інше судно, причал і т. ін. Боцман з матросами готувалися закидати на берег швартові кінці та спускати .. Словник української мови у 20 томах
- кранець — КРА́НЕЦЬ, нця, ч., мор. 1. Колода або набитий клоччям і обплетений мотузком мішок, який вивішують за борт судна для пом’якшення ударів об інші судна, причали тощо. Боцман з матросами готувалися закидати на берег швартові кінці та спускати.. Словник української мови в 11 томах