кур’єр

кур’є́р

(від франц. courrier – гінець)

1. Службовець, який розносить ділові папери.

2. Особа для роз’їздів у термінових справах.

3. Дипломатичний К. – службовець для перевезення дипломатичної пошти.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кур’єр — Кур’є́р, -ра; -є́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. кур’єр — КУР’Є́Р, а, ч. 1. Співробітник установи, який розносить ділові папери тощо; посильний. Кур’єр від пана капітана приніс нам три квитки до театру (Досв., Вибр., 1959, 99); Були в моїм віданні папки, папери Та дід і бабуся — конторські кур’єри (С. Ол., Вибр. Словник української мови в 11 томах