кур’єр
кур’є́р
(від франц. courrier – гінець)
1. Службовець, який розносить ділові папери.
2. Особа для роз’їздів у термінових справах.
3. Дипломатичний К. – службовець для перевезення дипломатичної пошти.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кур’єр — Кур’є́р, -ра; -є́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кур’єр — КУР’Є́Р, а, ч. 1. Співробітник установи, який розносить ділові папери тощо; посильний. Кур’єр від пана капітана приніс нам три квитки до театру (Досв., Вибр., 1959, 99); Були в моїм віданні папки, папери Та дід і бабуся — конторські кур’єри (С. Ол., Вибр. Словник української мови в 11 томах