ківі
кі́ві, кі́ві-кі́ві
(майорійське)
рід птахів ряду ківіподібних; поширений у Новій Зеландії. Розміром з велику курку; не літає, має лише зачаткові крила.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ківі — кі́ві 1 іменник чоловічого роду, істота птах кі́ві 2 іменник чоловічого роду плід кі́ві 3 іменник чоловічого або жіночого роду, істота жартівливе прізвисько новозеландців Орфографічний словник української мови
- ківі — I невідм., ж. Нелітаючий безкрилий птах з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, що живе на островах Нової Зеландії. II невідм., с. Тропічне плодове дерево, що дає зеленувато-коричневі плоди з бархатистою шкіркою та кисло-солодким смаком; плід такого дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ківі — КІ́ВІ¹, невідм., ж. Рід нелітаючих безкрилих птахів ряду ківіподібних розміром з велику курку, з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, поширений у густих лісах на островах Нової Зеландії. Словник української мови у 20 томах
- Ківі — (Kivi) Алексіс (псевдонім Алексіса Стенвалля), 1834-72, фінський письменник; творець класичного фінського роману (Семеро братів) та перших національних драм (за мотивами Калевали). Універсальний словник-енциклопедія
- ківі — КІ́ВІ, невідм., ж. (Apterix custralis). Нелітаючий безкрилий птах з довгим дзьобом і чотирипалими ногами, що живе на островах Нової Зеландії. Ківі.. належить до групи нелітаючих птахів, завбільшки з великого свійського півня (Посібник з зоогеогр., 1956, 11). Словник української мови в 11 томах