лабіодентальний
лабіодента́льний
[від лат. lаbium – губа і dens (dentis) – зуб]
губно-зубний звук (напр., «в» або «ф»).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лабіодентальний — лабіодента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- лабіодентальний — -а, -е, лінгв. Те саме, що губно-зубний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лабіодентальний — ЛАБІОДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е, лінгв. Те саме, що гу́бно-зубни́й. Глухий лабіодентальний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах (з наук. літ.); Лабіодентальний же звук v не є сонантом, оскільки в ньому шум переважає над тоном (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- лабіодентальний — ЛАБІОДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е, лінгв. Те саме, що гу́бно-зубни́й. Словник української мови в 11 томах