ламаркізм

ламаркі́зм

вчення французького природознавця Ж.-Б. Ламарка προ історичний розвиток (еволюцію) органічного світу без будь-якого втручання нематеріальних, надприродних сил. В основу Л. було покладено матеріалістичну ідею про змінюваність організмів під впливом зовнішнього середовища. Л. є першою цілісною еволюційною теорією, однак містить і деякі хибні положення (розвиток органічного світу підлягає «божественній внутрішній меті»).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ламаркізм — ламаркі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ламаркізм — -у, ч. Еволюційна теорія розвитку живої природи, створена французьким природознавцем Ламарком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ламаркізм — ЛАМАРКІ́ЗМ, у, ч. Цілісна наукова концепція еволюції живої природи, яку сформував французький природознавець Ж.-Б. Ламарк. Прихильники ламаркізму розвивали декілька напрямків ідей Ламарка, об'єднаних під назвою неоламаркізм (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. ламаркізм — Перша теорія еволюції організмів (Ж.Б. Ламарк, 1809), пояснює набуття нових спадкових ознак пристосуванням будови організму до його функцій, які змінюються під впливом змінних умов зовнішнього середовища. Універсальний словник-енциклопедія
  5. ламаркізм — ЛАМАРКІ́ЗМ, у, ч. Еволюційна теорія розвитку живої природи, створена французьким природознавцем Ламарком. Словник української мови в 11 томах