ламаркізм
ламаркі́зм
вчення французького природознавця Ж.-Б. Ламарка προ історичний розвиток (еволюцію) органічного світу без будь-якого втручання нематеріальних, надприродних сил. В основу Л. було покладено матеріалістичну ідею про змінюваність організмів під впливом зовнішнього середовища. Л. є першою цілісною еволюційною теорією, однак містить і деякі хибні положення (розвиток органічного світу підлягає «божественній внутрішній меті»).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ламаркізм — ламаркі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ламаркізм — -у, ч. Еволюційна теорія розвитку живої природи, створена французьким природознавцем Ламарком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ламаркізм — ЛАМАРКІ́ЗМ, у, ч. Цілісна наукова концепція еволюції живої природи, яку сформував французький природознавець Ж.-Б. Ламарк. Прихильники ламаркізму розвивали декілька напрямків ідей Ламарка, об'єднаних під назвою неоламаркізм (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- ламаркізм — Перша теорія еволюції організмів (Ж.Б. Ламарк, 1809), пояснює набуття нових спадкових ознак пристосуванням будови організму до його функцій, які змінюються під впливом змінних умов зовнішнього середовища. Універсальний словник-енциклопедія
- ламаркізм — ЛАМАРКІ́ЗМ, у, ч. Еволюційна теорія розвитку живої природи, створена французьким природознавцем Ламарком. Словник української мови в 11 томах