латеральний
латера́льний
(від лат. lateralis – бічний)
1. анат. Бічний, віддалений від середини.
2. мовозн. Л-і приголосні – звуки, утворені за допомогою повітряного струменя, що проходить по обидва боки язика, кінчик якого притиснуто до пасивного органа (напр., зубів).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- латеральний — латера́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- латеральний — -а, -е, анат. Який знаходиться, розташований збоку від серединної площини тіла. Латеральне домінування — преференційне домінування однієї сторони тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- латеральний — ЛАТЕРА́ЛЬНИЙ, а, е, анат. Який знаходиться, розташований збоку від серединної площини тіла. Спікулярні сумки самців розташовані у м'язовому шарі, утворюючи в ньому латеральні канали (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- латеральний — ЛАТЕРА́ЛЬНИЙ, а, е, анат. Який знаходиться, розташований збоку від серединної площини тіла. ∆ Латера́льний (бокови́й) при́голосний- приголосний звук, при вимові якого кінчик язика впирається в альвеоли або у верхні зуби, а повітряний струмінь проходить з обох боків. Словник української мови в 11 томах