лейкоцитоз

лейкоцито́з

(від грец. λευκός – білий і ...цитоз)

збільшення кількості лейкоцитів у крові людини й тварин. Спостерігається Л. фізіологічний під час травлення, при м’язовому напруженні, під час вагітності і Л. патологічний при інфекційних захворюваннях, отруєнні, променевій хворобі, захворюваннях кровотворної системи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лейкоцитоз — лейкоцито́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лейкоцитоз — -у, ч., мед. Збільшення лейкоцитів у крові. Аліментарний лейкоцитоз — форма фізіологічного лейкоцитозу; спостерігається при прийомі їжі. Емоціогенний лейкоцитоз — форма фізіологічного лейкоцитозу, зумовленого сильним емоційним збудженням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лейкоцитоз — ЛЕЙКОЦИТО́З, у, ч., мед. Збільшення кількості лейкоцитів у крові. Гіпертермія супроводжується помірним лейкоцитозом (з наук. літ.); Лейкоцитоз може бути фізіологічним і патологічним, перший виникає у здорових людей, другий – при якихось хворобливих станах (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. лейкоцитоз — ЛЕЙКОЦИТО́З, у, ч., мед. Збільшення лейкоцитів у крові. Словник української мови в 11 томах