лейцит

лейци́т

(від грец. λευκός – білий, світлий)

мінерал класу силікатів, білого, сірого кольору. Використовують для одержання сполук калію та алюмінію.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лейцит — лейци́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лейцит — -у, ч. Сірий, білий або жовтуватий мінерал магматичного походження, який легко перетворюється в глинисті мінерали. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лейцит — ЛЕЙЦИ́Т, у, ч. Сірий, білий або жовтуватий мінерал магматичного походження, який легко перетворюється в глинисті мінерали. Лейцит зазвичай трапляється в молодих вулканічних лужних породах (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. лейцит — ЛЕЙЦИ́Т, у, ч. Сірий, білий або жовтуватий мінерал магматичного походження, який легко перетворюється в глинисті мінерали. Словник української мови в 11 томах