майоліка

майо́ліка

(італ. maiolica)

вироби декоративно-ужиткового мистецтва з кольорової випаленої глини, вкриті поливою. Від назви о. Майорка (Мальорка) в Середземному морі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майоліка — майо́ліка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. майоліка — -и, ж. 1》 Випалена глина, укрита поливою та малюнками. || Виріб із такої глини. || збірн. Сукупність таких виробів. 2》 Мистецтво виготовлення таких виробів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. майоліка — МАЙО́ЛІКА, и, ж. 1. Випалена глина, укрита поливою та малюнками. Рідко хто обходиться зараз без художніх виробів із скла, майоліки, фарфору, пластичних мас та інших матеріалів (з наук. літ.); // Виріб із такої глини. Словник української мови у 20 томах
  4. майоліка — Фаянсові вироби, переважно багато оздоблений посуд, що його виготовляли в Італії в XIV-XVII ст. під впливом сх. (сирійської, перської) кераміки. Універсальний словник-енциклопедія
  5. майоліка — Майо́ліка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. майоліка — МАЙО́ЛІКА, и, ж. 1. Випалена глина, укрита поливою та малюнками. Рідко хто обходиться зараз без художніх виробів із скла, майоліки, фарфору, пластичних мас та інших матеріалів (Мист., 3, 1961, 16); // Виріб із такої глини. Словник української мови в 11 томах
  7. майоліка — (італ.) Виріб з обпаленої кольорової глини, у вигляді фаянсу з непрозорою глазур'ю. Назва походить від о. Мальорка, через який він ввозився до Італії. Облицювальні плитки з сюжетними розписами, що виконувались у XV–XVII ст. Архітектура і монументальне мистецтво