1. Словник іншомовних слів Мельничука

маніок

маніо́к

(мовою тупі-гуарані mandioca)

рід рослин родини молочайних. Дерева, кущі, трави. Деякі види – цінні культурні рослини тропічної зони з їстівними плодами.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніок — маніо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маніок — -у, ч. Тропічна чагарникова вічнозелена рослина родини молочаєвих, із бульбоподібного коріння якої виготовляють поживне борошно. || Борошно, виготовлене з коріння цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маніок — МАНІО́К, у, ч. Тропічна кущова вічнозелена рослина родини молочаєвих, із бульбоподібного коріння якої виготовляють поживне борошно. Серед плантацій маніоку, обсаджені папірусом, стояли хижки, де жили раби володаря, хижки його дружин (П. Соколовський, пер. Словник української мови у 20 томах
  4. маніок — Трав'яниста рослина або кущ з родини молочаєвих; вирощують у зоні тропіків Пд. Америки; бл. 160 видів; з коренів бульби м. їстівного (вагою до 10 кг) виготовляють борошно (т.зв. мандіока або кассава) і гранули (тапіока); деякі види каучуконоси. Універсальний словник-енциклопедія
  5. маніок — МАНІО́К, у, ч. (Manihot Hohl.). Тропічна чагарникова вічнозелена рослина родини молочаєвих, із бульбоподібного коріння якої виготовляють поживне борошно. Продовольчі культури місцевих жителів Океанії — коренеплоди — ямс, маніок, батат (Ек. геогр. заруб. Словник української мови в 11 томах