мезоатом

мезоа́том

(від мезон і атом)

атом, у якому один з електронів атомної оболонки заміщений негативно зарядженим мюоном) або мезоном (π чи k-мезонами). Найпростішим є М. водню – система, що складається з ядра водню (протона, дейтерона чи тритона) і негативно зарядженого мюона або одного з мезонів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мезоатом — мезоа́том іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мезоатом — -а, ч., фіз. Атом, у якому один з електронів атомної оболонки заміщений негативно зарядженим мезоном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мезоатом — МЕЗОА́ТОМ, а, ч., фіз. Атом, у якого один з електронів заміщений негативно зарядженим мезоном. Словник української мови у 20 томах