мезони

мезо́ни

[від мез... і (електр)он]

нестабільні елементарні частинки, які належать до класу сильно взаємодіючих частинок (адронів). Розрізняють ка-мезони й пі-мезони. Назва пов’язана з тим, що їхня маса більша за масу електрона й менша за масу нуклона.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мезони — -ів, мн. (одн. мезон, -а, ч.). Загальна назва нестійких елементарних частинок, маса яких є проміжною між масою електрона і масою нуклона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мезони — МЕЗО́НИ, ів, мн. (одн. мезо́н, а, ч.). Загальна назва нестійких елементарних частинок, маса яких є проміжною між масою електрона і масою нуклона. Використовуючи пучки прискорених частинок, можна одержувати різного типу мезони (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. мезони — МЕЗО́НИ, ів, мн. (одн. мезо́н, а, ч.). Загальна назва нестійких елементарних частинок, маса яких є проміжною між масою електрона і масою нуклона. Використовуючи пучки прискорених частинок, можна одержувати різного типу мезони (Наука.. Словник української мови в 11 томах