монтаж
монта́ж
(франц. montage, букв. – підйом, підіймання)
1. Добір і з’єднання окремих частин (елементів) у єдине ціле (машину, споруду тощо).
2. Добір і з’єднання окремо знятих кадрів кінострічки.
3. З’єднання окремих фотознімків певної теми в одне зображення.
4. У радіомовленні – добір окремих сцен і епізодів в одне художнє ціле.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монтаж — монта́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- монтаж — [монтаж] -ажу, ор. -ажем, м. (на) -аж'і, р. мн. -аж'іў Орфоепічний словник української мови
- монтаж — -у, ч. 1》 Складання та встановлювання різних машин, конструкцій, споруд за певними планами й кресленнями. 2》 Добір і з'єднування окремих частин фільму, літературного або музичного твору тощо в одне художнє та змістове ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монтаж — МОНТА́Ж, у́, ч. 1. Складання та встановлювання різних машин, конструкцій, споруд за певними планами й кресленнями. Ще електрики нема, йде монтаж лінії (В. Словник української мови у 20 томах
- монтаж — Монта́ж, -жу, -жеві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- монтаж — МОНТА́Ж, у, ч. 1. Складання та встановлювання різних машин, конструкцій, споруд за певними планами й кресленнями. Ще електрики нема, йде монтаж лінії (Кучер, Трудна любов, 1960, 428)... Словник української мови в 11 томах