мортира

морти́ра

(голл., франц. mortier, від лат. mortarium – ступа)

гармата з коротким стволом, пристосована стріляти по закритих цілях. Відома з 15 ст.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мортира — морти́ра іменник жіночого роду артилерійська гармата з коротким дулом для ведення навісного вогню по закритих та горизонтальних цілях іст. Орфографічний словник української мови
  2. мортира — -и, ж., заст. Артилерійська гармата з коротким дулом для ведення навісного вогню по закритих та горизонтальних цілях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мортира — Гармата (коротка) Словник чужослів Павло Штепа
  4. мортира — МОРТИ́РА, и, ж., заст. Артилерійська гармата з коротким дулом для ведення навісного вогню по закритих та горизонтальних цілях. Замок був озброєний .. гаківницями і важкими мортирами (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  5. мортира — Гармата відносно простої будови та невел. маси, призначена для стрільби по закритих цілях; м. малих калібрів пристосовані для перенесення. Універсальний словник-енциклопедія
  6. мортира — Морти́ра, -ри; -ти́ри, -ти́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мортира — МОРТИ́РА, и, ж., заст. Артилерійська гармата з коротким дулом для ведення навісного вогню по закритих та горизонтальних цілях. Замок був озброєний .. гаківницями і важкими мортирами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 168). Словник української мови в 11 томах
  8. мортира — Морти́ра, -ри ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233. Словник української мови Грінченка