мотто

мо́тто

(італ. motto, букв. – слівце, дотеп)

1. Кмітливий, влучнодотепний вислів з добродушним або сатиричним відтінком.

2. Епіграф на початку книги, брошури, розділу твору, плакату, статті.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотто — мо́тто іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мотто — невідм., с. Дотепний вислів; епіграф. Літературне слововживання
  3. мотто — Афоризм, <�влучний> вираз; (до твору) епіграф; (життя) девіз|а|. Словник синонімів Караванського
  4. мотто — незм., с. Дотепний вислів, афоризм, що вживається як епіграф на початку книжки або розділу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мотто — Передслівце Словник чужослів Павло Штепа
  6. мотто — МО́ТТО, невідм., с. 1. заст. Дотепний вислів, афоризм. 2. Епіграф на початку книжки або розділу. Словник української мови у 20 томах
  7. мотто — мо́тто епіграф (ср, ст): Слова мотта [“Чим глупіше, тим смішніше...”] взяті від Юрія Старосольського, колишнього учня Академічної гімназії. Так він любив говорити про дотеп, що його сам видумав (П'ясецький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. мотто — • мотто (італ. motto — слівце, дотеп) 1) Дотепний вислів з гумор. або сатир. відтінком, яким оратори нерідко розпочинають свої прилюдні виступи, лекції та ін. 2) Короткий, схожий на прислів'я, епіграф перед початком книги або розділу в ній. М. у худож. Українська літературна енциклопедія
  9. мотто — Мо́тто, -та, -ту, в -ті; мо́тта, мотт (іт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мотто — МО́ТТО, невідм., с. Дотепний вислів, афоризм, що вживається як епіграф на початку книжки або розділу. Словник української мови в 11 томах