мускус

му́скус

(лат. muscus, від санскр. мушкас – яєчко)

дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження. Використовують у парфюмерії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мускус — му́скус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мускус — -у, ч. Дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що її використовують у медицині та парфумерії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мускус — МУ́СКУС, у, ч. Дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що її використовують у медицині та парфумерії. Як уступили царевичі до Ємену, то всі міщани пишно їх вітали .. та розводили мускус на вині і лляли на гриву коням (А. Словник української мови у 20 томах
  4. мускус — Запахова субстанція, що її одержують із залоз ондатри (піжмички) або штучно (синтетичний м.); застосовують як компонент ароматичних композицій та стабілізатор запаху. Універсальний словник-енциклопедія
  5. мускус — МУ́СКУС, у, ч. Дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що її використовують у медицині та парфюмерії. Як уступили царевичі до Йємена, то всі міщани пишно їх вітали.. та розводили мускус на вині і лляли на гриву коням (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах