мінералізація

мінераліза́ція

1. Відкладення мінералів з розчинів газових потоків або магматичних розплавів у вигляді вкраплень чи прожилків у гірських породах.

2. Насичування грунту мінеральними солями.

3. Природний (за допомогою мікроорганізмів) або штучний розклад органічних і неорганічних сполук, напр. відходів життєдіяльності біокомплексу, зокрема, людини на прості мінеральні сполуки – воду, аміак, сульфати, нітрати, окисли різних металів, мінеральні солі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінералізація — мінераліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мінералізація — Процес розкладання органічних сполук до карбонової кислоти, води і простих солей. Процес відбувається за участю редуцентів. Словник термінів з агрофітоценології
  3. мінералізація — [м'інеирал'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. мінералізація — -ї, ж. 1》 Перетворення органічних речовин у мінерали й мінеральні сполуки. 2》 Насичення або насиченість чого-небудь мінеральними солями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мінералізація — МІНЕРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Перетворення органічних речовин на мінерали й мінеральні сполуки. Антирахітичний вітамін “Д” бере участь у регулюванні кальцієвого і фосфорного обміну в організмі, у рості і мінералізації кісткової тканини (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. мінералізація — МІНЕРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Перетворення органічних речовин у мінерали й мінеральні сполуки. Антирахітичний вітамін "Д" бере участь у регулюванні кальцієвого і фосфорного обміну в організмі, у рості і мінералізації кісткової тканини (Наука.., 12, 1956, 19). Словник української мови в 11 томах