міцелій
міце́лій
(від грец. μύκης – гриб)
вегетативне тіло грибів, що складається з розгалужених найтонших ниток, або гіф. Інша назва – грибниця.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міцелій — міце́лій іменник чоловічого роду грибниця Орфографічний словник української мови
- міцелій — -ю, ч. Те саме, що грибниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міцелій — Грибниця Словник чужослів Павло Штепа
- міцелій — МІЦЕ́ЛІЙ, ю, ч., бот. Те саме, що грибни́ця. Міцелій грибів є головним чином органом прикріплення і органом вбирання їжі (з наук. літ.); Шампіньйони розмножуються міцелієм або спорами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- міцелій — ГРИБНИ́ЦЯ (вегетативне тіло гриба), МІЦЕ́ЛІЙ книжн. Докія потягнула його (гриб) за корінець до себе, і податлива м'яка земля піднялася вгору, оголюючи білу сітчатку грибниці (М. Словник синонімів української мови
- міцелій — МІЦЕ́ЛІЙ, ю, ч. Те саме, що грибни́ця. Міцелій грибів є головним чином органом прикріплення і органом вбирання їжі (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 72); Шампіньйони розмножуються міцелієм або спорами (Колг. енц., II, 1956, 702). Словник української мови в 11 томах