наркотики

нарко́тики

(від грец. ναρκωτικός – приголомшуючий)

речовини, переважно рослинного походження, що збуджують або пригнічують центральну нервову систему людини й тварин. У медицині й ветеринарії Н. використовують для знеболювання.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наркотики — Загальна назва деяких одурманюючих засобів, ск. морфіну, кокаїну, марихуани; спричиняють галюцинації, ейфорію, залежність; можуть стати об'єктом зловживання; виробництво, розповсюдження і застосування н. регулюються спеціальними законодавчими актами. Універсальний словник-енциклопедія