1. Словник іншомовних слів Мельничука

нафта

на́фта

(грец. νάφθα, від перс. нефт)

горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів, що являє собою густу маслянисту рідину, від темно-бурого до чорного кольору. Найважливіше джерело рідкого палива, мастил, сировини для синтетичних матеріалів тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нафта — на́фта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нафта — г. ропа, кип'ячка, олива, текучка, ід. чорне золото; Г. гас. Словник синонімів Караванського
  3. нафта — [нафта] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  4. нафта — -и, ж. 1》 Мінеральна рідка оліїста горюча речовина, темно-бурого або чорного кольору, що залягає в надрах землі та використовується як паливо, а також як сировина для одержання ряду цінних продуктів (гасу, бензину і т. ін.). 2》 діал. Гас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нафта — НА́ФТА, и, ж. 1. Мінеральна рідка масляниста горюча речовина, темно-бурого або чорного кольору, що залягає в надрах землі й уживається як паливо, а також як сировина для одержання деяких цінних продуктів (гасу, бензину і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  6. нафта — на́фта 1. вул. горілка (ст)|| = аквавіта 2. очищений бензин (ст): Треба сполокати волосся нафтою, і волоссячко буде як шовк (Авторка)||газула Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. нафта — Складна сумiш вуглеводнiв, яка міститься в надрах земної кори; густа, масляниста рідина, коричнева або чорна; не змiшується з водою; утворилась внаслідок трансформації у безкисневих умовах органічних решток, нагромаджених у морських осадах; хіміч. Універсальний словник-енциклопедія
  8. нафта — ГАС (горюча рідина, продукт перегонки нафти), НА́ФТА діал. Гасу в каганчику зосталося вже тільки на самому дні (О. Гончар); Її лютило те, що нафта вийде сьогодні-завтра, а тоді світи очима (Лесь Мартович). НА́ФТА, ПЕТРО́ЛЕУМ спец., РОПА́ діал. Словник синонімів української мови
  9. нафта — На́фта, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нафта — НА́ФТА, и, ж. 1. Мінеральна рідка масляниста горюча речовина, темно-бурого або чорного кольору, що залягає в надрах землі й уживається як паливо, а також як сировина для одержання ряду цінних продуктів (гасу, бензину і т. ін.). Словник української мови в 11 томах