неврит

неври́т, нейри́т

(від грец. νεΰρον – жила, нерв)

1. Запалення нерва у людини і тварин, що розвивається при його ушкодженні, переохолодженні тіла, внаслідок інфекційного захворювання, отруєння.

2. Відросток нервової клітини, по якому проходять нервові імпульси від клітини. Інша назва – аксон.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неврит — неври́т 1 іменник чоловічого роду відросток нервової тканини неври́т 2 іменник чоловічого роду запалення нерва Орфографічний словник української мови
  2. неврит — -у, ч., мед. Запалення нерва у людини й тварини, яке розвивається за його ушкодження, переохолодження тіла, внаслідок інфекційного захворювання, отруєння і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неврит — (мед.) нервозапал Словник чужослів Павло Штепа
  4. неврит — НЕВРИ́Т, у, ч., мед. Запалення нерва у людини й тварини, яке розвивається при його ушкодженні, переохолодженні тіла, внаслідок інфекційного захворювання, порушення кровообігу і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. неврит — Неври́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неврит — НЕВРИ́Т, у, ч., мед. Запалення нерва у людини й тварини, яке розвивається при його ушкодженні, переохолодженні тіла, внаслідок інфекційного захворювання, отруєння і т. ін. Словник української мови в 11 томах